На дворі
найтепліша пора року, на
календарі 28 липня 2017 року , день, коли вся
Україна святкує Хрещення
Русі та свято Володимира Великого. В цей
день тепло і ясна погода. Над головами
мирян, які прибули з усіх куточків України до столиці , розкинулось безкрає небо, а по обабіч
столичних вулиць стоять пишно вбрані в
яскраво зелені шати каштани. Мирян
оточувало приємне відчуття свята, тепла
і християнської віри..
Це день пам’яті рівноапостольського князя Київського Володимира Святославовича,
який є онуком святої княгині Ольги, день
пам’яті якої відзначають 24 липня.
Володимир Великий посприяв щоб християнство стало державною релігією
Київської Русі. За його наказом збудовано дуже багато храмів, зокрема Десятинну церкву у Києві.
Укладений
договір Русі з Константинополем в 941
році Х ст.. свідчить про
створені християнські
спільноти у Києві, які залишились по даний час. Відчутне нове піднесення християнства на Русі при святій княгині Ользі, яку визнано
рівноапостольною.
До Києва на Хресну ходу зійшлися тисячі мирян, щоб помолитися на Володимирській гірці. Ця хода організована
Українською православною церквою
Київського патріархату.
В Хресній ході взяли участь отці Української Православної Церкви Київського
Патріархату Прикарпатського краю Долинщини,
серед них отець декан
Йосиф Степанович Жовнірович , отець
Олег Фесняк храму Святої
Мучениці Параскеви-П’ятниці ,
отці Василь Маслій, Йосиф Мельник, Василь Юрків, Ігор Будзан.
На Хресну ходу прибуло понад 450
капеланів , більше десяти тисяч мирян ,
понад дві тисячі отців.
В руках Капеланів Ікона Покрова Божої
Матері символізувала щось більше ніж захист. Адже Богородиця – ласкава
покровителька нашого народу, а в давнину – покровителька українського козацтва, а згодом Української
повстанської армії.
Під час богослужіння стає щедрим літній дощ для засіяних полів, а серця радіють струнким хлібом , рясно зрошуваних струменями
лагідного дощу. Кожна крапля дощу – це цілюща енергія і сила.
А після найбільш вразила присутніх у
Хресній ході на небосхилі веселка, красою якої милувались миряни.
Різнобарвна дуга об’єднала всіх присутніх . Своєю присутністю вона покращила настрій всіх мирян. Кожен споглядав
і милувався її семиколірною красою і згадував
ту ж історію веселки , яка була
під час
святкування тисячоліття Руси України.
Велику роль у святі слід віддати
вишиванкам в Україні. Сюди з’їхались
народи всієї України у різноколірних
вишиванках які є оберегом, символом
української сім’ї і відображали культурні цінності нашого народу , його
надбання протягом століть.
Іван Проців
Немає коментарів:
Дописати коментар