25-а річниця Дня Незалежності України.

   Яскраве сонечко своїми  блискавично - золотистими промінчиками оповило синьо-жовті стяги  вздовж вулиці Шевченка та Промислова села Княжолука. А на будівлях установ, організацій , житлових будинків  установлені  пропори України, які надихають на святість державної символіки.  Синьо-жовтий стяг  став для мешканців села  святинею, яку попереднє покоління пронесло крізь віки  і протягом десятиліть борються зі зброєю в руках та ненасильницькими методами за відродження  Української самостійної соборної держави .

       З метою виховання молодого покоління, почуття  патріотизму і шанобливого ставлення до історії Держави та з нагоди  відзначення 25-ї річниці

Дня Незалежності України  рішенням виконкому 28.07.2016 року були затверджені заходи  з  підготовки та відзначення в селі 25-ї річниці

незалежності України. 

            Ці  заходи  були спрямовані на  проведення урочистостей на

зміцнення громадської злагоди,  консолідацію суспільства, та широку пропаганду державної символіки України.

                Зранку мешканці села поспішали на Богослужіння до  храмів УПЦ КП  Святої Мучениці Параскеви-П’ятниці отця Михайла Довжанського та УГКЦ Дмитрія отця Ярослава Савки, а після на Панахиду  до могили Січових стрільців та пам’ятника Небесній  сотні.

                               

                 Тут пройшла  спільна молитва всіх присутніх парафіян разом з отцями за мир і спокій в нашій Державі, за надання сили і витримки військовим, за тих хто загинув від рук  російського агресора на рідній українській землі.

                    Отець Михайло Довжанський наголосив, що відзначаючи  25-у річницю Незалежності нашої  держави ми усвідомлюємо її  справжню цінність. У такий  складний  час для рідної України у кожного українця слово «незалежність» є надзвичайно важливим . 

                    Готуючись до проведення свята, виконавчим комітетом сільської ради організовано  очистку кюветів та скошено придорожні смуги по вулиці Шевченка, Промислова  а також  закуплено та вивішено 30 прапорів України  по даних вулицях.    

           

                  В сільській бібліотеці оформлено інформаційну полицю “З Днем народження, Україно!”

                    За розпорядженням сільського голови  Віктора Мальона від 22.08.2016року  за № 199, в залі засідань адмінбудинку сільської ради   відзначено грамотами  кращих працівників установ  та активістів  села :

-        за високу професійну майстерність та внесок у розвиток культури Прикарпаття:

- педагога  Княжолуцької ЗОШ І-ІІІ ст.. Маслій Надію Михайлівну;

- бібліотекаря сільської бібліотеки – Бабінчук Марію Ярославівну;

- завідувача сільською бібліотекою - Яремко Любов Михайлівну;

- керівника народного колективу с. Княжолука «Барви Прикарпаття» - Надіївську Марію Ігорівну.

-        за багаторічну сумлінну працю та вагомий особистий внесок у розвиток культури Прикарпаття завідувача сільським клубом Мальон Марію Григорівну;

-        за вагомий внесок у розвиток культури рідного краю та активну професійну майстерність Проціва Івана Івановича секретаря Княжолуцької сільської ради, учасника народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Барви Прикарпаття» ;

-        за активну участь  у культурному розвитку села   учасників народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Барви Прикарпаття» -  Сича Григорія Миколайовича, Шимків Надію Йосипівну, Мельникович Ганну Дмитрівну,Беляк Мирославу Федорівну, Надіївську Ольгу Михайлівну, Проців Ганну Степанівну;

-        за виконавську майстерність та художній рівень  членів гуртка художнього читання при сільському клубі с. Княжолука   – Маслія Святослава Васильовича, Пилип’як Вероніку Віталіївну, Фединяк Вікторію Романівну, Фединяк Соломію Романівну, Василишин Анастасію Юріївну, Ковердан Лесю Ярославівну,Проціва Валентина Ігоровича, Титиш Анастасію Ігорівну, Камишан Юлію Іванівну, Мосонь Арсенія Борисовича, Лукаш Вероніку Сергіївну, Гайнюк Ірину Василівну, Гайнюк Зоряну Миколаївну, Титиш Ольгу Ігорівну, Мосонь Євгенія Борисовича, Надіївську Анну Ярославівну, Проціва Вадима Ігоровича.

                     У святковій  концертній програмі у виконанні  українських патріотичних пісень  взяли участь народний аматорський фольклорно етнографічний колектив «Барви Прикарпаття» села Княжолука, в репертуарі якого прозвучали пісні : «В’язанка стрілецьких пісень»,»Я до тебе горнусь , Україно», «Ой, у лузі червона калина», «У темному лісі»,  «Нас весна не там зустріла», солістки колективу Марії Надіївської - «Україна - мати»,  «Україна це ми», «Рідна Україна» та учасники гуртка художнього читання при сільському клубі с. Княжолука,  в репертуарі яких звучали  патріотичні вірші та згадка  про патріотів села, які брали і беруть участь в неоголошеній війні з російським агресором .

 Сільський голова Княжолуцької сільської ради  Віктор Мальон привітав присутніх з надзвичайно важливим святом для кожного українця – святом 25-ї річниці незалежності України. Побажав мирного неба ,спокою , сонячного тепла в кожній оселі.

 Після завершення святкової програми, солістка народного аматорського фольклорно етнографічного колективу «Барви Прикарпаття» Марія Надіївська взяла участь у виконанні патріотичних пісень, присвячених  25-ій річниці незалежності  України  в селищі Вигода.

Іван Проців.

На сторінках прожитого.

        Майнуло вісімдесят п’ять років,  а  життя триває і кожен день нову сторінку відкриває.  Так почала свою  розповідь  пані Марія  Федоришин, жителька села Княжолука,яке  розташоване  на Долинщинні  в підніжжі гір  Прикарпатського краю. Уродженка і мешкає  в  с. Княжолука з дня народження. Народилася в багатодітній сім’ї  Івана та Катерини Бердан,  де виховувалось дев’ятеро дітей, а Марія була другою в родині по народженню. Батько працював у Вигодському ліспромгоспі касиром , а мати поралася  по господарству та займалася вихованням дітей.

     Під час війни була  маленькою, пам’ятає початок війни, окупацію, визволення та закінчення війни. Майже в кожній сільській хаті були гучномовці і в центрі   села Княжулука був потужний гучномовець з якого   почули про початок війни та інші події. В той час,  під час мобілізації,  була вистроєна колона чоловіків, яких доправляли до Вигодського  району . Хтось  проводжав сина ,батька,  чоловіка  рідного чи близького із сльозами на очах, поруч  плач, крики, бо всі розуміли,що для багатьох  присутніх це останнє   побачення.   

   

     Страждання, хвороба, голодування, втрата рідних,  життя  під постійним  страхом смерті  не покидала жодну родину  мешканців  нашого краю.

     Та раптом сумна звістка про батька приголомшила її родину. В ніч на 21 вересня 1948 року   на свято «Марії»  було вбито  батька  і завезено  до Вигодського районного  центру  .Батько загинув від рук НКВС разом з  односельчанами Василем Пирином, Романом Яциняком та  Іваном Могитичем. Їх було вбито по звірячому та пошматовано кулями. Не знаючи місця захоронення батька, родина Бердан була в  роздумах і пошуках.  Марії п'ятнадцять років, залишилась мама вдова, сестричка Ольга, якій був тільки один рік, всього дев’ятеро  дітей. Мамі  від  сліз  очі не просихали , говорить Марія. Але доля їх не зламала. Щоб допомогти родині,   малолітною дівчинкою  продавала сіль , яку брала в с. Боднарів і пішком, несучи її на плечах, доставляла на відстань 14 км. до с. Комарово , а там міняла на хліб , яким  годувала свою родину. Молодші за неї  допомагали мамі в господарці, сестра Анна пішла на службу до  гр.  Анни Шкурлей.     

          Час ішов ,  діти виростали, а мати раділа. В 1953 році Марія вийшла заміж за Ярослава Федоришина  з яким прожила 62 роки.Народила і виховала п’ятеро дітей , а поруч з ними тридцять п’ять онуків та правнуків. Та додала: «І  це найкраще,  що залишаємо після себе – нащадки, саме вони будуть зберігати пам’ять  про своїх предків, передавати з покоління в покоління  історію нашої родини…  .Ісотрію, що почалася  в роки найстрашнішої  в житті людства війни та післявоєнні роки. Історію, яка стала основою та  продовженням  майбутнього  моєї родини.»        

 

                   

  Хоч яке було важке життя Марії  та пісня, любов до Храму ніколи  не покидали її. З дитячих  років   ходила до Храму та співала в церковному хорі, але й ніколи не минула сільський клуб. Вона  завжди  скрізь  встигає , знає за сім’ю    і  всю родину,  господарство, прийти  до Храму,  навідати хворого.     

  

        Та тільки після проголошення України пані Марії вдалося прикласти максимум зусиль, щоб тіло батька  та односельчан перезахоронити з с. Пациків на кладовище с. Княжолука.                                                                                            Хоч як би там не було, на  свою долю не нарікає. Тільки просить в Бога здоров’я.

Іван Проців

Практика в майбутнє.

           В лютому місяці поточного 2016  року  Гошовський Василь Васильович , студент  Державноого вищого  навчального закладу  «Прикарпатський  національний університет ім.. Василя Стефаника» Юридичного  інституту,  проходив практику в Княжолуцькій сільській раді.

А нещодавно Шимків Юлія Богданівна, студентка Львівського  державного університету внутрішніх справ, проходила ознайомлювальну практику в управлінні Княжолуцької сільської ради .

          Під час практики  студенти вищих навчальних закладів мали можливість ознайомитися з роботою  місцевого органу самоврядування, брати участь у підготовці  окремих питань . Знайомилися з документами практичної діяльності, спілкувалися  з посадовцями, сільськими депутатами, членами виконавчого комітету  і громадянами, які побували на прийомі, а також  знайомилися з нормативною базою, що визначає систему та гарантії місцевого самоврядування, засади діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, в т. ч. Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про боротьбу з корупцією», «Про благоустрій населених пунктів», «Про звернення громадян», Земельним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства та іншими нормативними документами. При цьому з’ясували, що незаконні дії чи рішення органу влади чи посадової особи можуть бути оскаржені в суді за процедурою адміністративного судочинства, а також державних службовців – за Законом України «Про боротьбу з корупцією».
Також  ознайомилися з порядком формування ради, яка є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду                села Княжолука та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження цього самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

      

        Студенти , завдяки кваліфікованим працівникам сільської ради,  отримали  хороші практичні навики, які   надалі    зможуть  застосовувати в майбутній роботі.

Іван Проців.

Громадське слухання в с. Княжолука про добровільне об’єднання територіальних громад.

Громадське слухання  в с. Княжолука

 про добровільне об’єднання територіальних громад.

            24 липня 2016 року в с.  Княжолука відбулося громадське слухання  територіальної громади,  в якому  взяли участь голова Княжолуцької  сільської  ради Віктор Мальон, керівники установ , депутати сільської ради, члени виконавчого комітету. На порядок денний винесено  питання  про можливе добровільне об’єднання територіальних громад. Княжолуцькій  територіальній громаді (с.Княжолука ) пропонується вибір приєднатися до Гошівської територіальної громади (в складі с. .Княжолука, с. Тяпче, с. Гериня,  с. Солуків, с. Гошів)  з адміністративним центром у селі  Гошів   та до Долинської громади з центром розташування  м. Долина (в складі м. Долина, с. Княжолука, Яворів, Тяпче, Гошів , Гериня, Солуків, Оболоня , М.Тур’я, В. .Тур’я,  Рахиня, Надіїв та….).

              Звертаючись до присутніх, Віктор Мальон  відзначив, що об’єднання громад дасть можливість для їх розвитку та підвищення економічної спроможності. Адже  загальний обсяг фінансової підтримки розподілятиметься між бюджетами об’єднаних територіальних громад пропорційно до їхньої площі та кількості сільського населення у такій територіальній громаді з рівною вагою обох цих факторів. Він акцентував увагу на тому, що, насамперед, у Законі йдеться виключно про добровільне об’єднання, тому долю своїх громад мають вирішувати самі мешканці.

                      За підсумками громадського слухання продовжити варіанти  на об’єднання Княжолуцької  сільської ради (с. Княжолука) з Гошівською  територіальною громадою з умовою, що центр  громади має знаходитись в с. Княжолука, або  об’єднання Княжолуцької  сільської ради (с. Княжолука) з Долинською   територіальною громадою з умовою, що центр  громади має знаходитись в м. Долина . Повернутися до розгляду питання про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад після прийняття всіх відповідних нормативно - правових актів, які б регулювали відносини об’єднання територіальних громад.

                         На даний час  Княжолуцька територіальна громада є найбільшою із громад в Долинському районі :

Відстань до обласного центру –    87 км.

                  Районного центру  -      12 км.

                  Найближчої  залізниці – 12 км.

Загальна земельна площа -  1804,4 га.

Площа с/угідь -  547.85 га.

У т.ч. рілля - 314.28 га.

Сінокоси, пасовища – 111.14 га

Багаторічні насадження – 28.25 га.

Ставки та водоймища -  2.2 га.

Інші угіддя - 91.98 га.

Кількість населення  - 3330 чол.

До одного року – 59 чол.

Ясельний вік  - 184 (0-2 роки)

Дитсадків вік -  221 (3-6 років)

Діти  834 (0-17 років)

Дошкільний вік 350  (1-6 років)

Загальна кількість господарств – 1100.

По демографічних даних  за останніх десять років  -  постійний приріст населення

Інфраструктура села :

Новозбудована ЗОШ  І-ІІІ ст.. на 600 учнівських місць (перший корпус в стадії запуску на 01.09.2016 року, на другий   корпус  документація на будівництво в стадії завершення);

Із трьох старих корпусів школи  один 2-х поверховий корпус  в проекті на переобладнання  під  дитячий садочок;

Стадіон;

Адмінбудинок сільської ради (двохповерхова споруда) з розміщенням  сільського клубу, сільської бібліотеки, відділенням зв’язку ,  п/п Фединяк Г.Д. – кафе,  п/п Пирин  Р.Д. – магазин  промтовари, «Торгова Галицька компанія – магазин продтовари;

Два храми : УПЦ КП  (та резиденція) ;  УГКЦ;

Незавершене  будівництво будинку культури зі спортзалом;

Амбулаторія  (із швидкою);

п/п Беляк Т.Г. - Кафе в центрі (двохповерхова споруда) в стадії завершення;

Обеліск;

Могила Січовим стрільцям;

Пам’ятник Небесній сотні;

Село газифіковане;

Вуличне освітлення є;

Кабельний інтернет «Бінет»;

Центральне водопостачання  (1/3 частина території населеного пункту).

На території села розміщені :

ДК «УКРТРАНСГАЗ»  НАК  «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» «УМГ  «ПРИКАРПТТРАНСГАЗ» ДОЛИНСЬКЕ ЛВУМГ – 66.8831 га.;

 Автозаправка  ЗАТ«АВІАС» - 0.502 га. (оренда)  ПЛЮС»

ТОК– 4.5330 га. ;

 Долинський ВУ ВКГ;

 Васютин  В.В. – торговий павільйон вул.. Дебелівка;

Красівський В.М.  –   0.50 га  (оренда) для комерційних цілей  ; 

п\п Лавінок  Н.П. – 0.50 га  .   комплекс готельного типу;

Мисливські угіддя – Долинське УТМР    0.60  га. (мисливські угіддя);

Ланшафтний заказник місцевого значення  «Саджавський»  328, 2 га.;

 УБР – 0.8269 га (в комерційних цілях);

ТзОВ  «УНІПЛИТ» - 14.40  га.   очисні споруди;

п/п Льохерт С.І. – магазин «Госптовари»  - 0.013 га.;

Яциняк Б.М. – 0.0429 (для обслуговування водяного млина);

Сасник С.І. – магазин «Продтовари» - 0.0719 га.;

п/п  Фединяк П.І. – 0.0350 га.  в комерційних цілях магазин «Госптовари»;

п/п «Явір» - 0.96 га для обслуговування  будівель та споруд (мебельний цех, пилорама):

НГВУ  - 1.50 га.  обслуговування свердловини  1-88;

п/п Пигач М.Б. – 0.38 га.  столярний цех;

п/п «Флора Долинщини» - 12.87 га. для обслуговування теплиць;

п/п Березан  М.М. – 0,45га.  приміщення  для  зберігання  кузовів розібраних машин;

Титиш І.П –  0.246 га. для обслуговування гаражних приміщень;

Кролівець В.В. – 0.30 га. для  обслуговування пилорами;

п/п Трухан  В.П. – 0.10 га . обслуговування магазину, кафе «Око»;

Міліневич Р.Я. -0.2977 га. для  лісопильного цеху;

п/п Лівач В.Д. – 0.7529 га. для  обслуговування виробничої бази;

п/п Титиш В.П. -0.05 га . магазин «Продтовари»;

п/п Мимка Р.С. – магазин «Анжеліка» продтовари;

п/п Проців І.І. – 0.33 га. для обслуговування автосервісу;

п/п Сасник М.О. – 0.33 га лісопильний цех.

                                                                                                 Іван Проців.