На дворі теплі весняні дні ,
а на деревах з’являються
бруньки. Під яскравим
промінням сонечка, золотом виблискують купола
храму Святої Мучениці Параскеви – Пятниці УПЦ КП , втішаючись цвітінню перших весняних квітів, появі маленьким листочкам на тополях , які красуються на фоні святині. Навкруг ніжні блакитні
пелюстки пролісків , наче
усміхаються , тягнуться до сонечка. А на душі
в односельчанина Мальона Василя
Костянтиновича 07.08.1936 р.н. надмірно чудова гармонія барв і звуків. Народився він в селі
Княжолука у багатодітній сім’ї Константина та
Марії Мальон. В сім’ї було
шестеро дітей .Батько трудився
все життя у Вигодському ліспромгоспі , а мати поралася в господарці та
займалася вихованням дітей. Не легка доля випала Василю. Адже він у сімї був другим, тож прийшлось йому
допомагати батькам по господарству
та доглядати молодших. Любов до рідного, до своєї нації батьки Василю прищепили з
дитинства. Та час був важкий. Та думки про
символіку України в 90-х роках
не покидали його . Саме 03.03.1990 року перед
будівлею сільського клубу, він самотужки
встановив флагшток на шпилю якого
замайорів синьо-жовтий прапор
України - символ її державності і незалежності. А
згодом на сільські збори , які
проводив на той
час сільський голова Остап
Йосипович Винник, прапор України Василь Мальон
заніс в приміщення сільського
клубу. Дух того визначного моменту живе
і досі в кожного односельчанина. Це одна з найголовніших подій в житті кожного односельчанина 90-х років. Це і є свідченням заради справедливості та об’єктивності. Цей
прапор в центрі села біля сільського
клубу наблизив національне відродження на селі і набув великої потужності серед селян
і закликав їх до активних
акцій . Згодом даний флагшток
Василь Мальон самотужки встановив біля могили Січових Стрільців з
правої сторони по вул.. Визволення. Любов до
рідної серцю символіки Василя
Мальона де в кого серед мешканців викликала емоційну реакцію. Та це на зламало
його. Він взяв на себе цю відповідальність і підняв прапор України.. Погрозливі і лукаві вигуки
в його адресу не зупиняли його. Та згодом десятки, а потім сотні і т.д.
односельчан підняли синьо-жовті прапори.
Василь Мальон в 1956 році закінчив радіотехнічну школу в м. Баку під час
військової служби з 1955 по 1958 роки.., а після демобілізації став робітником
Вигодського ліспромгоспу. Трудова
діяльність його складає більше 50 років і 10.03.2016 року вийшов на пенсію з посади електромонтера Долинського водоканалізаційного господарства.
З 1980 року він голова Братства
Андрія Первозванного в селі Княжолука. З 1988 року- член партії Народний рух
України. В
1989 році- учасник конференції по затвердженню
Товариства української мови в селищі Вигода, яка проходила в будинку
культури, що і було підґрунтям для
потенційного відродження, що зберігало основну його цінність – рідну мову.
Сьогодні він віддає належне партії «Свобода». Є постійним учасником
всіх політичних територіальних та районних заходів щодо відродження
та збереження української національності. Адже
національне відродження базується на здобутках українського народу,
традиціях національної державності, матеріальної та духовної культури.
Згадане минуле потрібно знати
кожному односельчанину, щоб поповнити
свої знання про історичні
події та осіб, котрі приймали в них участь, корисне для розуміння
тодішніх і сьогоднішніх політичних подій на селі.
І. Проців.