Любов до родинного краю.

     

                                                  

    Вже на дворі  дні осінні  закружляли, листя в золотистий колір  фарбували, а в  село  Княжолуку  на батьківські  пороги  із далекої дороги,     з Німеччини  син, онук засновника водяного  млина  Олівер Мосман  - 1975 р.н.    (OLIVER  MOSMANN)  з делегацією  поспішали.    

       Батько Олівера походив із багатодітної сім’ї , яка  проживала в с. Княжолука і налічувала  18 дітей, з  яких   доcягли   повноліття  тільки  дев’ятеро . Водяний млин його дід почав будувати в 1913 році , а в 1922 році вже  був задіяний до роботи.        

    І ось  16 вересня  2015  року Олівер  вже на порозі  своїх предків .  Спочатку вони завітали  в приміщення адмінбудинку  сільської ради до органу місцевого самоврядування  та приміщення сільської бібліотеки . Тут вони отримали не  аби - яку інформацію  щодо історії села  та  його соціально-економічного   розвитку. Чим вони були  дуже  вражені, що з 1998 року , коли вони тут були, село дуже змінилося і розбудувалося. І твердили, що село змінюється, стає більшим і красивішим. У свою чергу  княжолучани   зазначили , що раді іноземним гостям завжди. І дуже раді їм за ту любов  до батьківських  порогів, що залишились  ними на  землях неньки України. І надалі  сільська громада сподівається, що цей досвід переймуть всі, кому не байдужа історія   родинного коріння.  Під час відвідування  порогів шкільних буднів Олівером,  учні школи зустріли  його  в  українському національному одязі з хлібом і сіллю на вишитому рушнику,  вшанували його приїзд .  Педагог Надія Масілій  разом з учнями та  директором школи Михайлом Пенгрином  провели зустріч  з гостями серед шкільного подвір’я, а  педагог  німецької  мови Феня Миклаївна Смолій  в колі гостей, учнів і всіх присутніх  перекладала  розмови гостей  та  всі запитання присутніх.  Безмежно і приємно  вразило гостей, що учні школи вітали їх  на німецькій та українській мові. Феня Миколаївна  донесла до гостей про успішність нашої школи, про методику  вивчення учнями іноземної мови, а також провела хвилини зустрічі в класі німецької мови. А на завершення зустрічі  Олівер вручив в подарунок  директору школи М.Пенгрину для учнів  футбольний м’яч  з його ж  автографом .  На згадку про час перебування  його  в Княжолуці він отримав  від автора Івана Проціва  книжку  «Стежками минулого», чотири відеодиски з піснями місцевого  народного аматорського  фольклорно-етнографічного колективу «Барви Прикарпаття»  та  книжку від автора Михайла Пенгрина  «Історія села».      

     Він  цікавився, як  використовуються  учнями посібники з німецької мови,  халати  для працівників  кухні  та  кошти для  приведення в належний  вигляд приміщення млина  (історична пам’ятка )  гр. Яциняком Богданом Миколайовичем  за вручені  його  батьком  паном Мосманом  в 1998 році. Олівер зустрівся з власником  водяного млина  Мосмана  громадянином  Б.Яциняком. Разом з делегацією  він побував  в приміщенні млина  та кімнатах проживання його родини, де зробили  відеозйомки стану історичної споруди.                                                        

      Зарубіжні  гості  приємно вражені  гостинністю та щедрістю  громади  села. Про це вони розповідали в ході  розмови  під  час відвідування  історичних місць села.   

                                                                                                

Іван Проців

З поверненням військового.

          Ось і майнули дні зустрічі , яка  відбулася  в приміщенні адмінбудинку Княжолуцької сільської ради, куди  завітав учасник АТО  Бабінчук Андрій Кіндратович -  молодший сержант, заступник командира бойової машини – навідник оператор  1- го механізованого відділення,  2 - го механізованого взводу,  8- ої механізованої роти,  3 - го механізованого батальйону військової частини  п/п  В0095.  З  розповідей  військового  односельчани   зрозуміли, що це людина  на яку можна покластися , яка  відчуває труднощі і вміє подолати їх. Затамувавши подих, присутні  уважно слухали його. І кожен відчув на собі  вагу бронежилета  та всієї амуніції. Він  доніс реалії справжньої страшної  війни на сході України, важливість виконання обов’язку кожного свідомого громадянина України.  Земляки   були вражені розповіддю про його  безстрашність і мужність, силу духу та витримку . Адже  неабияка відповідальність  лежить на плечах кожного військового. А саме, зупинити  і  не дати можливості  російському агресору  просуватись в глиб України.  Андрій  подякував за величезну підтримку волонтерам, за їх труд і наполегливість, всім громадам , церковнослужителям за духовну і матеріальну підтримку,  керівникам установ та організацій , які в скрутний час є разом з військовими. І додав, що тільки єдність і згуртованість  українців збереже незалежну нашу Україну. І на закінченні  зустрічі сільський голова Ігор Беляк  обняв Андрія , тепло і гостинно подякував  йому  за його мужність і відвагу.

Іван Проців

Кращий добробут - мрія кожного

    

           Турбота  про  покращення  добробуту  жителів населеного пункту села Княжолука , орган місцевого самоврядування   ,  очолюваний   сільським головою Ігорем  Беляком  постійно дбає  про виконання  комплексу робіт  з інженерного захисту , соціально-економічних, організаційно-правових  та економічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення та інше , що здійснюється на території сільської ради з метою раціонального використання , належного утримання та охорони, створення  умов захисту та відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. 

             Відновлення діяльності  колодязя питної води в центрі села, який десятиліттями стояв  закинутим і в занедбаному стані,  цими днями введено в експлуатацію.  Цей  колодязь має історичне значення, адже цю воду споживали всі, хто мандрував   кілька століть дорогами  населеного пункту у підніжжі Карпатських гір. Село, як і люди, має свою біографію. І у кожного з них своя. Тут кожен мешканець  може спілкуватися з природою, розуміти її серцем і душею, милуватися неповторною красою. Адже  село Княжолука  – це  рідна Батьківщина кожного  тут проживаючого і в кожного тут є своя хата, стежина, яка рано чи пізно веде в далекий непізнаний світ. Село мов на долоні , усе на виду. Але добре пам’ятають   про минуле. Та згодом , кожен історичний етап переборювався волею мешканців села. Воно знову і знову відновлюється і стає загартованішим до любих перешкод на шляху свого розвитку.  

    Дбаючи  про  покращення  умов молоді на селі ,  при  парадному вході   сільського клубу  щойно встановлено дві  лавки для відпочинку  .  Депутат обласної ради Остап Дзеса  вкотре   побував на новобудові школи. Де  зустрівся з керівниками  органу місцевого самоврядування  та робітниками - будівельниками  , вислухав їхні проблеми та обіцяв допомогти . Тільки спільними зусиллями  можна досягти успіхів у вирішенні всіх питань сьогодення.

Іван Проців

Перший дзвоник.

  Сьогоднішнє свято першого  дзвоника  наповнило веселим гумором подвір’я  Княжолуцької  ЗОШ І-ІІІ ступенів, і школа  з радістю зустріла святково одягнених  і усміхнених школярів. Під звуки шкільної музики учні , батьки , вчителі з хвилюванням та зворушливістю чекали початку свята  .  Дехто з них  прийшов до рідної альма-матер удруге, втретє …. ну а хтось – востаннє чи перше. Цей день особливий і всі прийшли  гарні, веселі з букетами квітів, синьо-жовтими прапорцями , різнокольоровими кульками  . Особливої  уваги надавали дівчатам   випускницям школи , які в  платтях,  немов лісові феї, красувалися  серед учнівської молоді , а першокласники,   мов різнобарвний  вишитий рушник, стелилися  в колі випускників школи. Представники учнівської молоді  стали головними дійовими особами свята першого дзвоника . В своїй промові директор школи Михайло Пенгрин сказав багато  теплих напутніх слів, бажаючи усім успіхів у навчанні. І це свято  заряджає нас усіх  на цілий навчальний рік, побажав  гарного настрою на нелегкі , але цікаві навчальні будні. Саме День Знань – особливе свято, коли  проходять зустрічі з друзями і вчителями, радість від спілкування, пізнання невідомого і цікавого,  знайомство з новими  навчальними предметами. Свято першого дзвоника – це хвилююча  подія, особливо  для першокласників та випускників школи.                                                                                                                                  Отець Михайло Довжанський  храму Святої Мучениці Параскеви-Пятниці  УПЦ КП  з Божого Благословення  провів молитву та благословив  на нелегку працю всіх вчителів та успіхів учням  у навчанні . З Божим Словом звернувся  до першокласників  та випускників школи і вручив кожному  освячені Образки. Заступник сільського голови Княжолуцької сільської ради  Іван Проців привітав від органу місцевого самоврядування усіх зі святом та з початком нового навчального року. Дякував  батьківському колективу , дирекції школи, педагогічному колективу за турботу  щодо  завершення будівництва нового навчального  закладу та спільну працю  отців храмів УПЦ  КП та УГКЦ у вихованні   учнівської молоді. Повз  нелегкі труднощі  в новозбудованій  школі розпочались  роботи щодо завершення будівництва і  є   надія ,  що до кінця цього року  частина учнів  з аварійних приміщень старої школи перейде на навчання в нову школу . Присутні   зі сльозами на очах  під час підняття  Державного Прапора  та  виконання Державного Гімну України з хвилюванням згадували своїх батьків, старших братів , які  стоять на передовій  в зоні АТО, захищаючи цілісність та незалежність нашої Держави від російського агресора.

За українською традицією  старшокласники з хлібом  на вишитому рушнику зустрічали наймолодших учнів – першокласників. Адже маленькі  учні вперше переступлять поріг  незвичайної і дивної країни, де будуть навчатися  протягом багатьох років, зростатимуть і мужнітимуть. А випускники школи  востаннє переживали сьогоднішню зустріч з першим шкільним дзвоником. І через рік  розлетяться, мов пташенята по білому світу, щоб йти дорогами звитяг, дорогами  батьків , дідів і прадідів ,щоб творити добро і будувати свою Державу.