Світла вічність.
У темряві двері закрились,
О Боже , який настав час.
Немає ступенів, перил і віконець
Самотність , вічність
й отець.
Душа
безмірно страждає і вірить -
Ви у храмі, і ждете на нас.
Ми на колінах вклоняємось,
В молитвах Вас щиро благаєм,
Правду своїх гріхів викладаєм.
Ваша світла душа
У свята і будні нас окриляла,
На всіх споглядала й безмежно
Всім співчувала.
Серце горіло та не знало утоми,
Сіяне Вами зерно доброти
Повсюди зростало.
Сьогодні ми вдячні
Що Ви нас повчали,
В молитвах своїх
Гріхи Всім прощали,
Дисципліни ума нас навчали,
Щоб вічний дар - молитви осягали.
Храм Божий в спадок Вам -
Скарб найцінніший ми віддали,
Родинний вічний оберіг,
Щоб наш народ і весь Ваш рід
Тисячоліття переміг.
Автор Іван
Проців
Вірш
присвячений в день смерті отця Михайла Довжданського храму Святої Мучениці
Параскеви –П’ятниці УПЦ КП.
16.04.2017
Немає коментарів:
Дописати коментар