четвер, 10 листопада 2016 р.

Доля військового.

                
  
             Денисів Ігор Іванович  17.10.1976  р.н., народився в селі  Новоселиця Долинського району  Івано-Франківської області , Україна. Дитинство Ігоря  проймається  дивним відчуттям,  коли згадати його подвіря , коли зробив перші  кроки. Коли батько  брав на руки , підіймав   угору і милувався ним, а мати  на дверях , притулившись до одвірка , стояла і милувалася ними. Але, як би не хотілося , дитинство пройшло непомітно і згадка тільки  світлих, яскравих фарб , кольорів і радісного  почуття.
                   Навчався і закінчив Ігор  Вигодську середню школу в селищі Вигода, Долинського району Івано-Франківської області..       
            Після закінчення школи навчався у Брошнівському ПТУ.  
          29 грудня  1994 року   Долинським РВК  був призваний  у ряди  Української Армії.   
         В 1997 році  одружився із дівчиною  з села Княжолука Оксаною Михайлівною Сасник. Вдвох народили і виховали  двоє  дітей :   
      син  - Денисів Михайло Ігорович  30.01.2001 р.н. , який навчається в Болехівському лісогосподарському коледжі; 
      дочка – Денисів Юлія Ігорівна –  24.02.2003 р.н., яка навчається в Княжолуцькій ЗОШ І-ІІІ ст.
      За час свого життя Ігор   працював стрільцем  ВОХР  Долинського  РВ УМВС,  експедитором в підприємця Титиша В.П..   ,  різноробочим в  Долинському   теплично-овочевому комбінаті .


       Зовсім недавно сонечку важко було пробитися  промінням  крізь снігові хмари, які нависли над землею.  А  на дворі березень місяць , та війна на Сході України не дає спокою Ігорю Денисіву. Вийшовши із хати , коли почав танути сніг, коли  сріблясті ручайки  із  схилів гір  Карпат  мчать  до річки Свіча,  примруживши   свої очі  від яскравого світла, Ігор подався 19 березня 2014 року  за  своїм душевним покликом у ряди захисників своєї Держави , яку Він так любив понад усе.  Добровільно прийшов до Долинського  РВК Івано-Франківської області, де і був  призваний на військову службу. За час військової служби  побував в зоні АТО у Амвросіївка Донецької області та Дебальцеве Донецької області .     

       На дворі пашить теплом. Мрійливо-тихі береги  немов причаїлися по обабіч  річки  Свіча , а її  різнобарвні хвилі    виблискують  під золотистим промінням сонечка.     
                                                                                                                     
          17.06.2014 року, відповідно Витягу з наказу  командира військової частини - польова пошта    В 0120 (по стройовій частині)  м. Івано-Франківськ  № 58, Денисіва  І.І.  призначено наказом  військового комісара  Івано-Франківського ОВК № 6 від  14 червня 2014 року на посаду  ВОДІЯ-ЕЛЕКТРИКА  ПОЛЬОВОЇ ЛАЗНІ ВЗВОДУ   МАТЕРІАЛЬНО_ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ   5 БАТАЛЬЙОНУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРИНИ , ВОС – 837058А.


    Витяг з наказу  командира військової частини польова пошта       В 4742  м. Ужгород  № 54, Денисів І.І.  прибув із військової частини польова пошта В0120 м. Івано-Франківськ з 04.11.2014 року, його зараховано до списків особового складу за посадою рядового -  СНАЙПЕРОМ 2 ВІДДІЛЕННЯ  СНАЙПЕРІВ ВЗВОДУ СНАЙПЕРІВ, шпк – «солдат».
 Будучи в зоні  війни  на сході України, в боротьбі з російським агресором ,  молодий і мужній   Ігор власним  життям  боронив наш мир  і спокій, цілісність і  незалежність України. Ігор загинув   в Дебальцеве  01 лютого 2015 року.      


Тіло його  поховано на кладовищі в підніжжі гір Карпат, неподалік  берегів  річки Свіча   села Княжолука . Високо в небі  над його могилою  кружляють журавлі, нагадуючи нам , що  прийшла прощальна пора і вони відлітають у вирій  і сумно курличуть, а душу покриває  смуток. А  ми поринаємо  в роздумах про сенс  людського існування .
 Ігоря Денисіва нагороджено посмертно.

Проводжали.
Летить чорний ворон
  над лісами.
Стоїть біла хата
 між  зеленими садами.
 І зібралась вся  родина,
                                             Проводжає  свого сина.
В далеку дорогу
                                               На війну, за Україну.
Всіх сльозами омиває,
З тяжким болем 
його  відправляє.
Служи вірно, служи ,сину.
За нашу неньку , нашу Україну.
З Божим словом йди в дорогу,
Захисти ж наш сину
                                                Славу і волю народу.


Іван Проців.

Немає коментарів:

Дописати коментар