понеділок, 15 січня 2018 р.

Різдво в теплому домі.

14 січня 2018 року в Долинський дитячий будинок «Теплий дім» з Новорічними та Різдвяними колядками і привітаннями завітав народний аматорський фольклорно – етнографічний колектив «Барви Прикарпаття» села Княжолука, він же і церковний хор Української Православної Церкви Київського Патріархату храму Святої Мучениці Параскеви – П’ятниці. Разом з колективом прибули сільський голова Княжолуцької сільської ради Віктор Мальон та жителька села Княжолука Ганна Ярославівна Яциняк , яка вручила від своєї сім’ї кожній дитині різдвяні подарунки.
Дитинство – найкраща пора, коли життя здається таким яскравим, веселим і безтурботним. Коли до всього проявляється інтерес, хочеться кожному якомога більше пізнати внутрішній світ. Дитинство – життєвий період кожної людини, яка створює фундамент для формування себе в майбутньому. Особливу роль відіграє середовище в якому вони формуються і проживають. Діти в дитячому будинку «Теплий дім» знаходяться під опікою держави, але їхнє життя мало що відрізняється від життя домашніх дітей.

«Теплий дім» - дім справжнього тепла . Керівний апарат та діти своїми зустрічними привітаннями та подяками розчулили серця кожного з колядників. Дивлячись в очі кожного працюючого та проживаючого в цій великій українській родині, ми відчутно зрозуміли, що тут панує дух багатодітних матерів.
Багато дітей насолоджується життям в Україні, а в той же час, хтось реально страждає і бореться за право жити в наш час.
Не могли бути непоміченими щирі посмішки і побажання дітей швидше поласувати солодощами та розпакувати різдвяні подарунки.

Іван Проців.

Сирота
Зіставшись сиротою,
Він ходить босою ногою.
Тривога й біль його
Не покидає.
Чому у нього батька
Вже немає?
Чому із світу білого
Так швидко він пішов,
Залишивши одного сиротою?
В дитинстві
Кожен дошкуляє,
Безбатченком обзиває.
Самотня мати стала,
Мов німою і сина
Захищала тілом і душею..
Сльозами ночі обливала.
І матір Божую благала,
Щоб сина її оберігала.
Дитинство довге
Вже минуло,
Син батьком став.
Онук його матусю
Бабусею назвав.
І голову у неї
Покрила сивина,
Раділа, до онуків
Щасливо дожила.

Автор Іван Проців

Немає коментарів:

Дописати коментар