Шевченкове слово з минулого віку Шевченкове слово з минулого віку і до нашого часу і далі – в майбутнє, у нові віки» і до нашого часу і далі – в майбутнє, у нові віки»

 Під таким гаслом пройшла спільна  літературна година  в приміщенні сільської бібліотеки    с. Княжолука під керівництвом  завідуючої сільською бібліотекою Л.Яремко, бібліотекаря М.Бабінчук та завідуючої сільським клубом М.Мальон.  Учасники літературної  години  розпочали із спільного читання «Заповіту». Від них ми дізналися багато  про квітучу,багату  і сильну нашу Батьківщину, яка пишається  відомими на весь світ людьми, котрі  займають почесне місце  в Україні.  Серед них  Т.Г.Шевченко, який залишив нам  національні духовні  надбання – твори і добру світлу пам'ять про себе. Шевченко - геній, мислитель, пророк, який звеличав Україну і весь український народ.  У вшануванні великого кобзаря Т.Шевченка взяли участь  гуртківці   художнього читання  при сільському клубі  Леся Ковердан  , яка зачитала  вірш «І живим, І мертвим, І не народженим» , «Садок вишневий коло хати», Зоряна Гайнюк  уривок з поемми  «Причинна» ,  авторський вірш  «Вічний шлях» Іван Проців. Для українського народу  думки Тараса Шевченка стали найціннішим дороговказом. Вони розбудили національну свідомість і він більше ніж українець. Його поезія з народу і для народу. Вишитий  «Заповіт» червоно-чорними нитками  Шевченка  в приміщенні сільської бібліотеки  мальовничо вписувався у викладені його твори, поезії та вишиті рушники односельчан.

Вічний шлях

Це Ти, Тарасе

Себе віддав! 

 Щоби народ  світу 

 Нашу неньку Україну поважав.

 Весь люд  навічно  

 Твою творчість успадкував. 

 Бо Ти усіх  научав , 

 Щоби  ніколи не продався  

 І ворогові не здавався. 

Та ворог все чомусь лютує 

 І українські землі 

 По сьогодні ще шматує. 

 Він братом називався, 

 Тепер російським

 Агресором  назвався.  

 Бо  не в подобі Україна, 

 Її народ і мова солов’їна, 

 Бо краще «Новоросія» назвати,

Так добре буде  

Москалеві царювати. 

Твої слова  Тарасе  

Підтвердили,

 Що чужоземці народ України  

 Завжди гнобили.

І сотні літ проходить, 

 А  «нечисть» з України 

 Не виходить.  

Уста Твої  завжди  палають!

 Бойовий дух українцям посилають! 

 Україну вільну відстояти,

  Агресора російського 

 Навічно із земель

 Своїх прогнати.

Автор Іван Проців