четвер, 12 лютого 2015 р.

Мій сину



У матері очі
Сльози заливають ,
Сина із Донецька
Вбитого відправляють.
О ж, мій сину,
Любий сину,
Ти загинув за Україну.
І покинув сину ,
Ти нашу родину.
Батька, матір,
Дочку, сина і дружину.
Чому ж так швидко,
Рідний тату,
Ти покинув нашу хату?
Тебе друзі проводжають ,
По обабіч свічечки палають,
Прапори Державні
Приспускають ,
Стрічки чорні нависають.
Звуки скрізь лунають –
Герої не вмирають !!!
Твою домовину
Доправляють на батьківщину.
Яке ж важке  горе
В хату приступило
І дітей посиротило.
Скільки ж дітей
Сиротами стане,
Поки на Україні
Ворога не стане.
Скільки сліз
Уже   пролито,
Щоби  ворога спинити.
Брати, сестри, поспішайте!
Агресора на Україні
Зупиняйте !


07.02.2015  автор Іван Проців

Немає коментарів:

Дописати коментар