Сльози заливають ,
Сина із Донецька
Вбитого відправляють.
О ж, мій сину,
Любий сину,
Ти загинув за Україну.
І покинув сину ,
Ти нашу родину.
Батька, матір,
Дочку, сина і дружину.
Чому ж так швидко,
Рідний тату,
Ти покинув нашу хату?
Тебе друзі проводжають ,
По обабіч свічечки
палають,
Прапори Державні
Приспускають ,
Стрічки чорні нависають.
Звуки скрізь лунають –
Герої не вмирають !!!
Твою домовину
Доправляють на
батьківщину.
Яке ж важке горе
В хату приступило
І дітей посиротило.
Скільки ж дітей
Сиротами стане,
Поки на Україні
Ворога не стане.
Скільки сліз
Уже пролито,
Щоби ворога спинити.
Брати, сестри,
поспішайте!
Агресора на Україні
Зупиняйте !
07.02.2015 автор Іван Проців
Немає коментарів:
Дописати коментар