субота, 8 квітня 2017 р.

Моя правда.

Мої  почуття наповнені болем,
Колесо зла котилось поволі,
Та  не знав, чого варто все це …
Не часто піддавався я впливу.

Та не знав, яка ж в цьому сила.
І бачив як котиться  чорний цей  вал.
На все це хотілось начхати,
Та не знав я чого  далі чекати….

І я, мов сліпець, небачачи краю,
Упевнено  вам   все частіш нагадаю,
Що правда була ідеалом  для мене,
Котра вже давно відкрилась для себе.

За неправду прийдеться платити.
Процес вже пішов, його не спинити.
Утрата і біль іде разом зі мною,
А  вал чорний  навічно   покінчить з  собою.

автор Іван Проців



Немає коментарів:

Дописати коментар