суботу, 27 травня 2017 р.

Шкільний дзвоник.





                    Сьогодні відбулася урочиста лінійка, на якій пролунав останній срібний дзвіночок для випускників Княжолуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Він   нагадав  учням  про останню мить  в доросле життя , а всім іншим учням про закінчення ще одного навчального року та перехід в старші класи.





             Учнів витали зі святом отець Олег храму Святої Мучениці Параскеви-П’ятниці УПЦ КП та отець Степан храму Дмитрія УГКЦ, сільський голова Віктор Мальон, директор школи Михайло Пенгрин, який вручав учням грамоти за успішне навчання, за участь в районних та обласних олімпіадах, за активну  участь в   житті школи. У своїх вітаннях вони бажали учням школи  нових трудових звершень , високих досягнень в навчанні , удачі,  наполегливості у подальшому житті .




            Радість залягла в груди кожного учня – останній день занять у школі. Літо – тепла пора року насичена не переліченими пригодами. А далі  знову перше вересня  й почнеться навчання. В кожного своє відчуття . В когось останній дзвоник – сумний і неповторний, стрибок у доросле майбутнє. А хтось і надалі дихатиме шкільним незвичайним запахом  кількох років школи. Дарувати вчителям квіти і ставити старшим .





    Присутніх приємно вразило дивним українським  колоритом вбрання учнів перших класів, які дарували випускникам школи незабудки. А різноколірні вишиті рушники , якими перев’язали батьки випускників школи, нагадували про батьківську любов до своїх дітей, про переживання  за їхнє майбутнє. Адже вони сьогодні вступають вперше на самостійне життя.






  Важко прощатися випускникам школи  з просторими класами, з своїми вчителями. Вони перші випускники нової школи , про яку так довго чекали  і мріяли.




Весело і яскраво переливаються учнівські думки, об’ємні , як весняні хмари, що заграють із  сонячним промінням  теплого літа.





Прощай школо.
Між рікою і горою
Переступиш ти поріг ногою
 Й тисячі доріг перед тобою,
На одну із них ступаєш
І майбутнє получаєш.
Вічно в щасті і в  любові жити,
Доленьку свою любити,
Бо вона у кожного своя.
І назад немає вороття,
Тож сміливо йди в життя,
Прощай, школо  дорога.








Автор Іван Проців

Немає коментарів:

Дописати коментар