вівторок, 18 березня 2014 р.


НА НИВІ  КОБЗАРЯ
По всій Україні проходить святкування 200-річчя від Дня народження видатного українського генія Тараса Григоровича Шевченка. З нагоди  цього свята  в  Княжолуцькій сільській  бібліотеці працівники Любов Яремко, Марія Бабінчук, завідувач сільським клубом Марія Мальон 07 березня 2014 року провели культурні заходи «Шевченківська світлиця», «На перехресті музи й долі» та літературну годину «Стежками Кобзаря», а також  облаштували ілюстровану книжкову виставку «Ніби дотик до історії, подих Кобзаревого життя».
В проведенні цього свята взяли участь кращі читачі  літератури сільської бібліотеки, учасники художньо-літературної творчості сільського клубу та  народної аматорської творчості села, учні школи, працівники сільських установ та представники громадськості села.

У виступах згадано про те, що дитинство Тараса Швченка було невеселим, кріпацька доля, рання смерть батьків, прислуга в пана-кріпосника Енгельгардта, злидні, знущання, голод. Та навіть терплячи велику нужду, юний Тарас був цілеспрямованим і бачив перед собою велику мету, до звершення якої потрібно було йти, не згинаючись долі, крізь роки страждань та поневірянь. І в лихолітті не огрубіла душа Тараса, а навпаки – проймалася любов’ю та співчуттям до знедолених земляків. Це – чи не найбільша його наука, урок для всіх нас і для майбутнього покоління.

Навіть в тяжких  умовах Шевченко не втрачав сили духу,  віри,  вільнолюбства, залишаючись стійким у своїй життєвій ниві.

Шевченко – це українець, рівних якому наша земля не мала, і не відомо, чи матиме в майбутньому.

Доля Шевченка і доля України - невіддільні. Він жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення, писав своє неопалиме безсмертне пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення до волі.

Гортаючи сторінки життя Кобзаря, учасники свята читали  його вірші, твори. Серед них Марія Надіївська, Іванна Шкурлей, Марта Шабаліна, Вероніка Кіндрацька, Юрій Щеглюк.

Також  читались авторські вірші наших односельчан, які  присвячені  Шевченку, серед них І. Проців прочитав вірш: «За Україну».

Присутні вшанували творчість Кобзаря, вклонившись до землі за його безсмертне слово, за леліяння рідної мови, за віру, за надію, що над Україною ще зійде світанкова щаслива зоря волі й добробуту, зоря свободи і розквіту.

Немає коментарів:

Дописати коментар